Romans 6

щоб, як гріх панував через смерть, так само й благода́ть запанувала через праведність для життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. 1

Хто вмер для гріха, той житиме в Бозі

2Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні! 3Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? 4Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? 5Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя. 6Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення, 7знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха, 8бо хто вмер, той звільни́всь від гріха! 9А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо, 10знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! 11Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. 12Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. 13Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей, 14і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности. 15Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю. 16Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні! 17Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність? 18Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́. 19А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности. 20Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення. 21Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности. 22Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть. 23А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.